Історія факультету

             Не минуло ще й ЗО років з того часу, як людина вперше під­нялася на літаку у повітря (політ братів Райт), а вже у Харкові на базі спеціальності з авіабуду­вання Харківського технологіч­ного інституту організовується Харківський авіаційний інститут. Одним із двох факультетів ство­реного у 1930 р. Харківського авіаційного інституту був фа­культет літакобудування.             

          Деканами факультету у різні роки працювали Дмитро Микола­йович Ксандров (1930 - 1935 рр.), Дмитро Олександрович Люкевич (1935 - 1940 рр.), Олександр Андрійович Литвинов (1940 - 1941, 1947 - 1952,1957 - 1963 рр.), Сте­пан Васильович Бляшенко (1942 -1945 рр.), Вадим Григорович Кононенко (1952 - 1957 рр.), Фе­дір Григорович Ясинський (1963 - 1965 рр.), Борис Олексійович Черепенников (1965 - 1967 рр.), Олексій Микитович Зайцев (1968 - 1972 рр.), Лев Олександрович Малашенко (1967 - 1968, 1972 - 2001 рр.). З 2001 р. і до цього часу декан літакобудівного факульте­ту - Віталій Миколайович Кобрін.

           Заступниками декана у різні роки працювали С.В. Бляшен­ко, В.Г. Кононенко, В.О. Семенов, Ю.П. Петров, М.А. Фефелов, М.Б. Пономаренко, Б.В. Рубанов, Ю.М. Букін, М.А. Шеломов, Б.А. Слесарев, В.В.Тюрев, А.А. Кобилянський, Ю.Г. Фурса, Л.О. Ма­лашенко, Б.С. Баєв, В.О. Семенчин, В.А. Грайворонський, В.М. Носик, Я.Я. Редько, О.М. Мещеряков, В.Т. Сікульський, С.Г. Кушнаренко, В.К. Мельник, В.В. Сокруто, Ю.В. Д'яченко, М.П.Львов, Б.П. Скопинцев. В цей час заступники декана - М.М. Федотов, І.М. Бабак, Л.В. Капітанова, П.М. Соляник.        

          З переходом на роботу до ХАІ в 1930 р. Й.Г. Немана зароджується думка про необхідність створення нових літаків з високими аеродинамічними характеристиками. Неман захопив своїми ідеями студентів і розпочав роботи щодо реаль­ного проектування швидкісних літаків. Першою роботою за методом реального проектуван­ня стало створення нового швидкісного пасажирського літака ХАІ-1. Це був суцільно-дерев'яний моноплан. Для зниження аеродинамічного опору крило й оперення ви­конували за вільнонесучою схемою При проектуванні Й.Г. Не­ман висунув принцип - жодної виступаючої деталі в потоці. З цією метою вперше в практиці вітчизняного літакобудування не спеціалізоване КБ, а студенти розробили висувне шасі. За роз­рахунками молодих конструк­торів усі ці заходи дозволяли знизити сумарний опір літака в 1,5-2 рази й збільшити швидкість польоту на 20-30 % при тій самій потужності мотора. На літакобудівному факуль­теті у передвоєнні роки займа­лися не лише конструюванням літаків. З листопада 1937 р. на факультеті під керівництвом Г.Ф. Проскури працював сту­дентський ракетний гурток, чле­ни якого займалися вивченням і створенням порохових ракет, рідинно-реактивних двигунів, експериментальних пускових установок, приладів і парашутів для спуску ракет.                                                                                                               
        Підготовка висококваліфікованих фахівців з літакобудування, різнобічна науково-дослідна робота на кафедрах і в лабора­торіях факультету була перерва­на війною.

         У роки Великої Вітчизняної війни факультет продовжував підготовку фахівців у м. Казані будучи однією з базових скла­дових Харківського авіаційного інституту. Деканом у цей час був доцент С.В. Бляшенко. В умовах евакуації в м. Казані підготовку спеціалістів прийшлося почина­ти знову. Студенти суміщували навчання з роботою на вироб­ництві. У цих умовах особливу увагу було приділено методиці викладання і організації само­стійної роботи студентів. У 1944 р. відбувся випуск фа­хівців факультету в умовах ева­куації. Більшість студентів цього випуску стали висококваліфіко­ваними спеціалістами. Серед них був і майбутній завідувач кафе­дри виробництва літальних апа­ратів, ректор ХАІ В.Г. Кононенко. У післявоєнні роки на факультеті йшов процес перебудови роботи відповідно до вимог науково-технічного прогресу. Галузева промисловість освоювала проектування і виробництво реактивної авіаційної техніки. З урахуванням розвитку авіаційної науки та потреби авіаційної промисловості була організована підготовка інженерних кадрів з нової техніки.

      У 1953 р. зі складу кафедри конструкції літаків була виділена кафедра міцності літальних апаратів, завідувачем якої став професор Л.П. Винокуров. Напрікінці 50-х РОКІВ канд. техн. наук, доцент кафедри конструкції літаків СІ. Кузьмін у складі делегації ХАІ БУВ напрямків до Пекінського авіаційного Інституту для допомога У організації навчального процесу. І до цього часу нумерація кафедр у МАІ, ХАІ та Пекінському авіаін-ститутів збігається: Наприклад, кафедра аерогідродінамікі - каф. 101, кафедра конструкції літаків - каф. 103, кафедра технології виробництва - каф. 104.
У 60 - 70-ті роки відбувався подалі розвиток Інституту, а разом з ним и літакобудівного факультету. Деканами у цею годину булі Ф.Г. Ясинський, Б.О. Черепенніков, О.М. Зайцев, Л.О. Малашенко. Контингент студентів на факультеті у цею годину складалися: 1966 р. - 2399 чол., 1967 р. - 2579 чол., 1968 р. - 2699 чол., 1969 р. - 2730 чол., 1970 р. - 2674 чол., 1971 р. - 2508 чол., 1972 р. - 2393 чол., 1973 р. - 2356 чол., 1974 р. - 2358 чол., 1975 р. - 2388 чол. Щорічній прийом на факультет складалися 550 - 575 чол., Максімальні прийому булі у 1964 - 1966 рр.
         В кінці 70-х - початку 80-х років перед інститутом і перед літакобудівним факультетом виникла необхідність розширеної підготовки фахівців з нової техніки. Тому в 1980 р. в ХАІ був створений факультет літальних апаратів, на який перевели співробітників кафедр літакобудівного факультету. Кафедра конструкцій літаків на літакобудівному факультеті була перейменована на кафедру проектування літаків та вертольотів, а кафедра виробництва - на кафедру технології літако-і вертольотобудування. У 1992 р. при кафедрі проектування літаків та вертольотів організований навчальний комп'ютерний центр САD / САМ / САЕ, який підняв процес проектування на якісно новий рівень, дозволяючи студентам розробку креслень нових конструкцій та оформлення технічної документації вести від майстер-геометрії літака і його агрегатів. Відкриття центру було зроблено зусиллями В.І. Рябкова, А.Г. Гребенікова, М.В. Фурашева.
        Починаючи з 2001 р. з метою вдосконалення навчального процесу також відбулися і деякі структурні зміни. На факультет літакобудування була переведена з факультету ракетно-космічної техніки кафедра безпеки життєдіяльності (2001 р., завідувач кафедри - професор В. М. Кобрин), переведено на факультет авіаційних двигунів кафедру робототехніки та спеціальність "Работо-технічні системи та комплекси" (2002 р ., завідувач кафедри - професор Г. І. Костюк), переведено на факультет систем управління літальних апаратів кафедру енергетики та електротехніки (2003 р., завідувач кафедри - Професор І. П. Внуков).
За останні роки на літакобудівному факультеті лауреатами Державної премії України стали: В.С. Кривцов (2001 р., "Розробка теоретичних основ та впровадження нових високопродуктивних технологій, що підвищують ресурс і надійність вузлів і агрегатів авіадвигунів"), П.А. Фомічов і В.П. Соколянський (2003 р., "Комплекс теоретичних та експериментальних досліджень по визначенню та ресурсу планера літака").
       В даний час на факультеті сім кафедр (аерогідродинаміки, міцності літальних апаратів, проектування літаків та вертольотів, технології виробництва літальних апаратів, інформаційних технологій проектування, безпеки життєдіяльності та інтегрованих технологій авіаційного виробництва). Остання в цьому списку, але не остання за значенням кафедра інтегрованих технологій авіаційного виробництва була організована в 2002 р. і територіально розташована на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві. Вона така, що завершує підготовку фахівців з конструкторському і технологічному напрямках, які в подальшому будуть працювати на названому вище підприємстві.
       Всі кафедри факультету мають добре обладнані навчальні та наукові лабораторії, оснащені сучасною обчислювальною технікою. Під керівництвом висококваліфікованих викладачів випускники факультету отримують необхідні знання і набувають навички для створення сучасних літаків і вертольотів, складних об'єктів машинобудування. Студенти отримують достатні знання для роботи в системі інтегрованих комп'ютерних технологій. Майже всі студенти виконують дипломні проекти, які подають на магнітних носіях, без ручної графічної частини.
       Україна входить в число найбільших авіаційних держав світу. Її успіхи в створенні авіаційної техніки загальновизнані, в тому числі і в останні роки, завдяки літакам Ан-124, Ан-225, Ан-70, Ан-140, Ан-38, Ан-74, Ан-148 і ін Безумовно, такі успіхи були б неможливі без висококваліфікованих кадрів, що готує наш університет. Гідне місце тут займають і випускники факультету літакобудування, що становлять кістяк керівних інженерних кадрів цих підприємств. Наприклад, на АНТК ім. О.К. Антонова в даний час працює понад 700, а на ХДАВП - понад 710 випускників літакобудівного факультету ХАІ.
      Гордістю факультету літакобудування є його випускники, що працюють в ХАІ. Серед них завідувачі кафедрами університету, доктора технічних наук, професора В.С. Кривцов - ректор університету, Я.С. Карпов - перший проректор університету, Ю.А. Крашаніца, П.А. Фомічов, В.І. Рябков, В.Г. Сухоребрий, В.М. Кобрин - декан факультету, В.Є. Гайдачук, А.І. Бабушкін, В.П. Божко, провідні викладачі факультету - доктора технічних наук, професора Л.А. Малашенко, А.І. Риженко, В.В. Тюрев, А.В. Бетін, В. П. Сабелькін, В.Т. Вовк, кандидати технічних наук, професора Ю.А. Боборикін, Ю. Г. Фурса, Т.П. Цепляєва, О.К. Горлов, В.О. Семенчін, Л. І. Лосєв, декани факультетів, кандидати технічних наук, професора В.Ф. Деменко, В.Т. Сікульскій, начальник навчального центру комп'ютерних інтегрованих технологій, д-р техн. наук, професор А.Г. Гребеніков, директор НДІ ПФМ А.В. Смоляков і багато інших.           
            Випускник 1973 О.С. Кривцов більше десяти років очолював Київську районну Раду народних депутатів м. Харкова, а потім був заступником Голови державної адміністрації Харківської області. Значна частина випускників успішно очолює різні фірми. Серед них - С.Г. Васильченко, М.Г. Толмачов, С.А. Левченко, В.І. Кисличенко та ін.